Від сімейного городу до європейського ринку


Ви пам'ятаєте смак помідорів з дитинства? Не магазинних, а солодких і соковитих, що наливало сонцем на бабиному городі? От я згадав, коли Наталя Васянович почастувала мене помідорами зі своєї теплиці.
Її господарство знаходиться в селі Старики, що на Житомирщині. Секрет смаку простий і складний водночас – пані Наталя вирощує органічну продукцію. Просто, бо не морочишся із вибором пестицидів і отрути, якими дехто нашпиговує свої фрукти-овочі. Складно – по тій же причині. Органічну продукцію треба пильно доглядати, аби отримати гарний результат. Одному, звісно, важко. Та не так важко, коли гуртом. А у Наталі Васянович коло овочів ходить три покоління родини – від онуків до прабаби.

Пані Наталя – одна з небагатьох на Житомирщині, хто вирощує органічну продукцію для збуту.
Загалом по Україні, станом на 2014 рік налічувалося 182 виробники, які дотримуються принципів органічного ведення виробництва. Уже в цьому році їхня кількість досягає 300. Цього мало.
Наявна кількість виробників органічної продукції та сертифікованих земель – це незначна частка реальних можливостей України. Попит на «organic» у Європі та світі постійно зростає і значно перевищує пропозицію. Зарубіжні органічні виробники не в змозі повністю задовольнити попит споживача і в кількості, і в асортименті. На ринку достатньо сегментів, де конкуренція зовсім відсутня. Тож наша країна за своїми природно-кліматичним та ґрунтовим потенціалом має унікальну можливість зайняти одне з провідних місць серед виробників органічної продукції.

У сімейному господарстві пані Наталі під обробітком 20 соток землі, на яких стоять 4 теплиці. І ще 10 га відкритого грунту. Сімейство вирощує близько 30 різновидів органічної продукції від звичного нам кропу, до «імпортного» кресс салату. Першу теплицю перекривали в часи помаранчевої революції. Сертифіковували продукцію у 2009 році. Успіху досягли в переддень Євромайдану.
Продукцію збувають «з рук у руки». В основному іноземцям з Європи, що проживають у столиці. Це свідчить про високу якість продукту, бо західний клієнт дуже вимогливий. Так зароджуються і внутрішні стандарти.
До речі, світові продажі органічної продукції в 2015 році перевищили 100 млрд. доларів. А за нашими оцінками до 2020 року ринок збільшиться вдвічі. На фоні цих значних фінансових показників внесок України більше, ніж скромний. Загалом внутрішній та зовнішній органічні ринки складають 120 млн. євро. 120 млн зі 100 млрд! Нам є куди рости.

Власне, саме тому однією з віх стратегії для Мінагрополітики ми заклали розвиток виробництва органічної продукції. Чому це важливо?

Фермерські господарства займають 73% у загальній структурі виробництва валу агропродукції, але у грошовому виразі, на жаль, вони дають менше 8%. Об’єднані громади будуть багатими і самодостатніми, коли будуть забезпечені грошима. Фермерство може в цьому допомогти. Але їм потрібно знайти ніші.

Фермеру дуже важко бути конкурентнішим у порівнянні з холдингом, бо в нього недостатньо ресурсів. Їхній шлях - нішевість. У першу чергу, йдеться про органічне виробництво, яке сьогодні становить менше 1% у загальному виробництві країни. На неї є попит, коштує вона значно дорожче, і найважливіше, що великі агрохолдинги цим не будуть займатися.
В України є значний потенціал у цьому напрямку і фермери мають ним скористатися – так, як скористалася пані Наталя. А її кейс має стати прикладом для інших.

Фермерство, як і будь-яка справа, потребує трьох складових. Це вміння визначити, в чому ти найкращий, достатня впертість і любов до своєї справи. Мабуть, найвищі результати демонструють ті, хто це застосовує на практиці. По зустрічах я розумію, що саме вони формують і закріплюють нові цінності в нашій аграрній галузі. І я вірю, що таких людей буде дедалі більше.